Принципиальная схема геоинформационной системы (ГИС) включает базу данных о состоянии участков трубопроводов и аналитический блок для принятия соответствующих решений. Отличительными особенностями ГИС является возможность оценки опасностей и риска аварий трубопровода с учетом прогнозирования остаточного ресурса на основе статистической обработки результатов обследования в шурфах, оценки динамики приповерхностной части литосферы в районах пролегания трубопроводов, определения напряженно-деформированного состояния типовых элементов трубопроводов методом конечных элементов, в том числе при наличии поверхностных нетрещиноподобных дефектов.

Роботу виконано на прикладі поліських ландшафтів транскордонного регіону України і Білорусі. Методологічною основою дослідження є концепція раціонального природокористування. Основні дослідницькі підходи: системний, еколого-ландшафтознавчий, ландшафтознавчо-геохімічний, а також інтегруючий - ландшафтно-планувальний під час опрацювання прикладних розробок щодо оптимізації природокористування в межах транскордонного поліського регіону. Визначено раціональний комплекс методів для дослідження поліських ландшафтів, їх змін під впливом антропогенної діяльності та для обгрунтування оптимальної ландшафтно-планувальної організації транскордонного регіону.

Охарактеризовано сучасні проблеми, принципи і підходи до вивчення і картографування антропогенних геоморфосистем, що формуються за різних видів природокористування. Обгрунтовано необхідність відображення на спеціальних картах лімітуючих умов просторової організації цих геоморфосистем, процесів, що дестабілізують їх стійкість і функціонування, а також інформації про їх зміни з метою наукового обгрунтування, моніторингу і вирішення екологічних завдань.

Рассмотрены основные проблемы природопользования, характерные для трансграничного региона Белорусского и Украинского Полесья, и подходы к их решению. Методологической основой исследования является концепция рационального природопользования, базовыми исследовательскими подходами - системный, структурно-ландшафтоведческий, ландшафтно-геохимический, эколого-ландшафтоведческий, ландшафтно-планировочный. Оценены природные предпосылки природопользования в Украинском и Белорусском Полесье, выявлены региональные отличия ландшафтных условий и оценено их значение для разных видов использования. Проанализированы антропогенная трансформированность ландшафтов и их отдельных компонентов, проблемы сохранения разнообразия полесских ландшафтов. Особое внимание уделено геоэкологическим проблемам природопользования трансграничного характера. На примере трансграничного модельного региона - полесской части бассейна р. Стыри (на территории Украины и Беларуси) с использованием обоснованной методики исследования и результатов совместных полевых исследований проанализированы природные и антропогенно измененные ландшафты, основные направления природопользования, обоснованы рекомендации по оптимизации природопользования.

Представлены результаты совместных украинско-белорусских исследований проблем природопользования трансграничного полесского региона. Выявлены и проанализированы основные проблемы, связанные с антропогенной трансформацией ландшафтов. В качестве наиболее важных рассмотрены проблемы: рационального использования земельных ресурсов в Полесье (в первую очередь, сельско- и лесохозяйственного природопользования), реабилитации радиоактивно загрязненных земель, проявления неблагоприятных геолого-геоморфологических процессов, наводнений, утилизации пестицидов и обращения с отходами. С использованием данных о ландшафтных условиях развития природопользования обоснованы рекомендации его оптимизации в Украинском и Белорусском Полесье. Обозначены перспективы дальнейших совместных исследований трансграничного полесского региона.

Подано матеріали про стан геологічного середовища Києва та процесів, що в ньому відбуваються, внаслідок яких порушується стабільність і стійке функціонування природних і техногенних об'єктів. Визначено об'єкти підвищеної небезпеки. Розглянуто геологічну будову, тектонічний режим і сейсмічність території міста, геоморфологічні, інженерно-геологічні, гідрологічні умови, їх зміну під впливом урбанізації. Досліджено особливості виявлення геодинамічних процесів. Визначено параметри, відповідно до яких треба контролювати можливості виникнення руйнівних та аварійних ситуацій у геологічному середовищі в межах Києва. Обгрунтовано доцільність створення на території Києва геодинамічного полігону для комплексного моніторингу (геофізичного, геодезичного, геоморфологічного, гідрогеологічного, радіологічного) геологічного середовища міста.

Уперше в районах Рівненської і Хмельницької АЕС було розгорнуто мережу автономних аналогових АСС-6/12 і цифрових DAS-003 сейсмічних станцій. Головна мета - вивчення впливу локальної сейсмічності, пов'язаної з переміщеннями уздовж активізованих розломів, і зони Вранча, яка в регіональному плані є основною небезпекою для площадок АЕС. За період проведення польового експерименту (1998 - 2001) було зареєстровано понад 1000 подій, у тому числі декілька слабких і проміжних за величиною землетрусів із зони Вранча. Було виділено райони, в яких є джерела коливань низького енергетичного класу, пов'язані з зонами місцевої тектонічної активізації. Одержані експериментальні дані використано для розрахунку акселерограм проектного землетрусу (ПЗ) і максимального розрахункового землетрусу (МРЗ) із зони Вранча та локальних сейсмоактивних зон. Показано, що в зазначеному районі може відбутися ПЗ зі сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою MSK-64 і МРЗ з інтенсивністю 6 балів.